Як живуть закарпатські гуцули?
Сьогодні я розповім вам про цікавий субетнос – гуцулів. Знаю про них чимало, адже сам родом із Гуцульщини. Ви дізнаєтеся про походження, одяг, традиції, особливості приготування справжньої гуцульської бринзи. Щоб не затягувати зі вступом, пропоную одразу перейти до знайомства з гуцулами.
Походження
Пам'ятаю ще зі школи, як на уроках історії нам розповідали про походження гуцулів, перші писемні згадки про них. Багато вітчизняних та закордонних науковців трактували різні теорії щодо часу виникнення такого субетносу, як гуцули. Але сама назва «гуцули» настільки загадкова, що дослідники досі сперечаються, звідки вона походить.
фото з сайту: https://fialkova-mavka.livejournal.com/25870.html#cutid1
Багато теоретиків вважають причиною відсутності інформації про гуцулів –знищення даних під час Першої та Другої світових воєн. Але за словами інших вчених, ще в довоєнні часи писемні відомості про субетнос були дуже мізерними.
Тому етимологія гуцулів досі не з'ясована. Є кілька гіпотез їхнього походження: гіпотеза тюркського походження, антропонімного, романського, германського, слов'янського та навіть кавказького. Вчені XIX та XXI століть припускають, що більш точнішою є гіпотеза романського та слов'янського походження. Відомо також, що гуцули є нащадками стародавнього племені уличів.
Тому етимологія гуцулів досі не з'ясована. Є кілька гіпотез їхнього походження: гіпотеза тюркського походження, антропонімного, романського, германського, слов'янського та навіть кавказького. Вчені XIX та XXI століть припускають, що більш точнішою є гіпотеза романського та слов'янського походження. Відомо також, що гуцули є нащадками стародавнього племені уличів.
Одяг
Головним атрибутом закарпатських гуцулів вважається одяг і вишивка.
Чоловічий одяг гуцулів у давнину складався з білої сорочки, де спереду був вишитий традиційний гуцульський орнамент, штанів (портіниці) з чорного або фарбованого сукна. Взимку одягали вовняні гачі, які були підперезані чересом (широким шкіряним ременем) із різними прикрасами-витисками. Верх сорочки натягати кептар, який був кожухом без рукавів. Взуттям слугували шкіряні постоли (взуття з телячої шкіри), а шкарпетками – капчури, плетені з овечої вовни.
Головним убором була крисаня, яку прикрашали різними нашивками. Також чоловіки брали з собою на свята та весілля барту (палицю, топірець).
Чоловічий одяг гуцулів у давнину складався з білої сорочки, де спереду був вишитий традиційний гуцульський орнамент, штанів (портіниці) з чорного або фарбованого сукна. Взимку одягали вовняні гачі, які були підперезані чересом (широким шкіряним ременем) із різними прикрасами-витисками. Верх сорочки натягати кептар, який був кожухом без рукавів. Взуттям слугували шкіряні постоли (взуття з телячої шкіри), а шкарпетками – капчури, плетені з овечої вовни.
Головним убором була крисаня, яку прикрашали різними нашивками. Також чоловіки брали з собою на свята та весілля барту (палицю, топірець).
Жіночий одяг був ще більш барвистим, ніж чоловічий. На жіночих сорочках були вишиті плечики, а рукави вкриті різним намистом. Також у жінок, як і в чоловіків, була сорочка, але вже з жіночою вишивкою. До гардеробу теж входити запаски, їх пов'язували червоним вовняним поясом. На ногах носили постоли, а зверху одягали, як і чоловіки, кептар.
фото з сайту: https://www.radiosvoboda.org/a/27975723.html
Молоді дівчата на голові нічого не носили, волосся заплітали в коси, які зв'язували червоними стрічками. На шиї носили червоні пацьорки (перла).
Музика
Той, хто вперше побуває на Гуцульщині – одразу зверне увагу на гуцульські пісні.
Гуцульську музику називають, ще мовою гір і долин, річок та степів. Головними музичними інструментами гуцулів є трембіта, сопілка і цимбали. До появи зв'язку, технічних засобів комунікації гуцули використовували трембіту. Вона слугувала своєрідним сповіщенням на всю округу: про чиєсь весілля, народження дитини, похорон або іншу не менш важливу подію. Довжина трембіти сягає від 3 до 4 метрів. Якщо Ви все ж таки відвідаєте Гуцульщину і побуваєте на якомусь святі де буде трембіта, то її не сплутаєте з жодним іншим інструментом.
https://www.youtube.com/watch?v=EcDvdpP8jDU
На жаль, майстрів із виготовлення трембіт, які відносяться до класу стародавніх музичних інструментів залишилося не так багато. Це дещо прикро, адже років так за 30-50 технічний прогрес може повність витіснити цей музичний інструмент.
Але серед гуцулів є чимало різьбярів по дереву, які поширюють свої вироби. Вони відомі не тільки в Україні, а й закордоном. Зустріти гуцульських різьбярів Ви можете на фестивалях, що проходять декілька разів на рік. Туристи, які до нас приїжджають, можуть придбати безліч сувенірів з дерева, шкіри та металу.
Але серед гуцулів є чимало різьбярів по дереву, які поширюють свої вироби. Вони відомі не тільки в Україні, а й закордоном. Зустріти гуцульських різьбярів Ви можете на фестивалях, що проходять декілька разів на рік. Туристи, які до нас приїжджають, можуть придбати безліч сувенірів з дерева, шкіри та металу.
Кухня
Гуцульська кухня вважається чи не найголовнішою відмінністю цього субетносу від етнографічних груп бойків, лемків, долинян. Славиться великою різноманітністю, традиційними методами приготування, які можна дізнатися лише відвідавши Гуцульщину. Гуцулки – чудові господині та берегині сімейного вогнища. Як правило, гуцули живуть великими сім'ями, а тому дружина повинна зустрічати свого чоловіка та синів з приготованим столом.
фото з: livejournal.com/
Господарство
Гуцули дуже працьовиті. Вони займаються ковальством, різьбярством, займаються розведенням великої рогатої худоби, птиці та, звісно, чабанством (вівчарством).
Гуцульська бринза (овечий сир) відома далеко за межами етнографічної Гуцульщини, та славиться унікальною технологією виготовлення.
Гуцульська бринза (овечий сир) відома далеко за межами етнографічної Гуцульщини, та славиться унікальною технологією виготовлення.
фото з: Максимум фм
Чи відрізняється бринза від інших сирів?
Якщо коротко – так! Насправді між цими продуктами немає нічого спільного, хіба що назви в них однакові "сир", і більше нічого.
Напевно, хтось з вас вже куштував бринзу коли був на Закарпатті Але можу вас з впевненістю переконати, якщо Ви не відвідали Гуцульщину тоді й справжньої гуцульської бринзи Ви, ще не куштували, вона зовсім інша.
Нерідко до складу бринзи, яку продають у магазинах, входять кілька молочних інгредієнтів: коров'яче, козяче, овече молоко. Це так звана молочна суміш, яка має лише назву бринзи. Гуцули у приготуванні бринзи використовують лише овече молоко.
Технологія виготовлення гуцульської бринзи схожа з відомим грецьким сиром фета. А процес виготовлення гуцульської бринзи починається на Карпатських полонинах…
Але перед тим, як вівці піднімуться на Карпатські полонини, спочатку повинна відбутися "міра". Після якої овець випасають два, три тижні на гірських схилах неподалік села.
Нерідко до складу бринзи, яку продають у магазинах, входять кілька молочних інгредієнтів: коров'яче, козяче, овече молоко. Це так звана молочна суміш, яка має лише назву бринзи. Гуцули у приготуванні бринзи використовують лише овече молоко.
Технологія виготовлення гуцульської бринзи схожа з відомим грецьким сиром фета. А процес виготовлення гуцульської бринзи починається на Карпатських полонинах…
Але перед тим, як вівці піднімуться на Карпатські полонини, спочатку повинна відбутися "міра". Після якої овець випасають два, три тижні на гірських схилах неподалік села.
Що таке "міра"?
Цей процес починається з відбиву овець, коли ягнят залишають вдома, а вівці відправляються в поле. Після цього відбувається мішаня ( або, ще кажуть злучення) овець, коли з одного або кількох сіл зганяють вівці. Але кількість має бути не дуже великою, бо чим більший ботий (отара) овець, тим менше будуть випасатися, а від цього залежить кількість здоєного молока, яка є основним інгредієнтом у виготовленні бринзи.
Після мішаня (злучення) овець, відбувається "міра". Це ще одна традиція, без якої вівці не йдуть на полонину. Адже без "міри" ґазди овець не дізнаються, скільки можуть отримати бринзи.
Коли овець добре випасли, їх заганяють в окіл для того, щоб здоїти, а вже тоді настає час «міри».
Після мішаня (злучення) овець, відбувається "міра". Це ще одна традиція, без якої вівці не йдуть на полонину. Адже без "міри" ґазди овець не дізнаються, скільки можуть отримати бринзи.
Коли овець добре випасли, їх заганяють в окіл для того, щоб здоїти, а вже тоді настає час «міри».
фото з сайту: https://zbruc.eu/
Міра - це міряти молоко. Кожен ґазда після доїння овець іде до колиби – сезонного житла чабанів (вівчарів) та пастухів – щоб виміряти здоєне молоко, адже від цього залежить кількість виготовленої бринзи. Вимірюють кількість здоєного молока спеціальною тарою, яка має об'єм трошки менше літра. Вимірювання такою тарою відбувалося упродовж багатьох років і зберігається донині. Також у гуцулів є досить незвична одиниця вимірювання овечого молока, яка називається "иця і деця" - літри і мілілітри. Після чого молоко проціджують заливають в путеру. Це дерев'яна ємкість, яка може мати різний об'єм – від 120 до 600 літрів.
фото з сайту: https://agroday.com.ua/
Потім молоко трохи підігрівають і додають кляґ (закваска яка зберігається у овечому або телячому шлунку), час від часу помішуючи до утворення згустків та відділення сироватки. Далі бутз ставлять у стерильну марлю і підвішують щоб стік. Бринзу можна коштувати вже після того, коли її вийняли з путери, але це хто як любить.
Сьогодні на території Рахівського району, що на Закарпатті проживає близько 22 тисяч гуцулів. Існує думка, що саме гуцули є справжніми українцями. Адже крізь століття вони зберегли свої традиції. Чому, я в цьому так впевнений?
З слів мого покійного прадіда якого в дитинстві обожнював слухати. Він мені розповідав проте, як гуцулам вдалося вижити в період голодомору, Більшовицьких нападів, Першої та Другої світових воєн, Сталінських репресій з цього всього переліченого, я багато чого забув адже був, ще малим. Але чого не забуду так це того, що радянська влада ніяк не могла викоренити гуцульський менталітет, переконання, релігію та традиції на свою користь. Я впевнений, що гуцули збережуть свої традиції та звичаї, ще не один десяток поколінь.
З слів мого покійного прадіда якого в дитинстві обожнював слухати. Він мені розповідав проте, як гуцулам вдалося вижити в період голодомору, Більшовицьких нападів, Першої та Другої світових воєн, Сталінських репресій з цього всього переліченого, я багато чого забув адже був, ще малим. Але чого не забуду так це того, що радянська влада ніяк не могла викоренити гуцульський менталітет, переконання, релігію та традиції на свою користь. Я впевнений, що гуцули збережуть свої традиції та звичаї, ще не один десяток поколінь.
Юрій Піпаш
Фото з сайтів:
1. livejournal. URL:
https://fialkova-mavka.livejournal.com/25870.html#...
2. Radiosvoboda. URL:
https://www.radiosvoboda.org/a/27975723.html
3. Youtube. URL:
4. livejournal. URL:
https://polina-tamosh.livejournal.com/3010.html
5. Maximum.fm. URL:
https://maximum.fm/guculska-brinza-stala-ukrayinsk...
6. Zbruc. URL:
https://zbruc.eu/node/31932
7. Agroday. URL:
https://agroday.com.ua/2018/12/22/varyat-golovy-gu...
Фото з сайтів:
1. livejournal. URL:
https://fialkova-mavka.livejournal.com/25870.html#...
2. Radiosvoboda. URL:
https://www.radiosvoboda.org/a/27975723.html
3. Youtube. URL:
4. livejournal. URL:
https://polina-tamosh.livejournal.com/3010.html
5. Maximum.fm. URL:
https://maximum.fm/guculska-brinza-stala-ukrayinsk...
6. Zbruc. URL:
https://zbruc.eu/node/31932
7. Agroday. URL:
https://agroday.com.ua/2018/12/22/varyat-golovy-gu...
